Сімейства Птахів

Rossignol à tête rousse

Pin
Send
Share
Send
Send


1 rufous-headed robin

2 rufous-headed robin

3 robin, red-headed

4 robin, rufous-headed

5 6879

6 соловей

ья байками не годують остан. е fine words butter no parsnips, it is no use preaching to a hungry man.

7 Philomel

8 Philomel, Philomela

9 Philomela

10 bulbul

11 dun-bird

12 fen

болото, багно, фен,
the fens болотиста місцевість в Кембриджширі і Лінкольнширі

болото, багно, фен,
the fens болотиста місцевість в Кембриджширі і Лінкольнширі fens: fens = fain

13 nightingale

14 northern nightingale

15 pochard

16 red-headed

17 redhead

18 bulbul

19 dunbird

20 fen

the Fens - Болота, низька болотиста місцевість в Кембриджширі і Лінкольнширі

♢ fen nightingale - шутл. «Болотний соловей», жаба

Див. Також в інших словниках:

червоноголовий соловей - kaštongalvė lakštingala statusas T sritis zoologija | vardynas atitikmenys: lot. Luscinia ruficeps angl. rufous headed robin vok. Rotkopfnachtigall, f rus. червоноголовий соловей, m, рижеголовая зарянка, f pranc. rossignol à tête rousse, m ryšiai ... Paukščių pavadinimų žodynas

солов'ї - Цей термін має також інші значення див. Солов'ї (значення). Запит «Соловей» перенаправляється сюди, див. Також інші значення. ? Солов'ї ... Вікіпедія

Luscinia ruficeps - kaštongalvė lakštingala statusas T sritis zoologija | vardynas atitikmenys: lot. Luscinia ruficeps angl. rufous headed robin vok. Rotkopfnachtigall, f rus. червоноголовий соловей, m, рижеголовая зарянка, f pranc. rossignol à tête rousse, m ryšiai ... Paukščių pavadinimų žodynas

Rotkopfnachtigall - kaštongalvė lakštingala statusas T sritis zoologija | vardynas atitikmenys: lot. Luscinia ruficeps angl. rufous headed robin vok. Rotkopfnachtigall, f rus. червоноголовий соловей, m, рижеголовая зарянка, f pranc. rossignol à tête rousse, m ryšiai ... Paukščių pavadinimų žodynas

kaštongalvė lakštingala - statusas T sritis zoologija | vardynas atitikmenys: lot. Luscinia ruficeps angl. rufous headed robin vok. Rotkopfnachtigall, f rus. червоноголовий соловей, m, рижеголовая зарянка, f pranc. rossignol à tête rousse, m ryšiai: platesnis terminas - ... ... Paukščių pavadinimų žodynas

rossignol à tête rousse - kaštongalvė lakštingala statusas T sritis zoologija | vardynas atitikmenys: lot. Luscinia ruficeps angl. rufous headed robin vok. Rotkopfnachtigall, f rus. червоноголовий соловей, m, рижеголовая зарянка, f pranc. rossignol à tête rousse, m ryšiai ... Paukščių pavadinimų žodynas

rufous-headed robin - kaštongalvė lakštingala statusas T sritis zoologija | vardynas atitikmenys: lot. Luscinia ruficeps angl. rufous headed robin vok. Rotkopfnachtigall, f rus. червоноголовий соловей, m, рижеголовая зарянка, f pranc. rossignol à tête rousse, m ryšiai ... Paukščių pavadinimų žodynas

рижеголовая зарянка - kaštongalvė lakštingala statusas T sritis zoologija | vardynas atitikmenys: lot. Luscinia ruficeps angl. rufous headed robin vok. Rotkopfnachtigall, f rus. червоноголовий соловей, m, рижеголовая зарянка, f pranc. rossignol à tête rousse, m ryšiai ... Paukščių pavadinimų žodynas

Список птахів Росії - Зміст 1 Птахи Росії 1.1 Загін Лелекоподібні, або Голінасті Ciconiiformes ... Вікіпедія

Список птахів Бутану - Зміст 1 Загін: Поганкообразние (Podicipediformes) 1.1 Сімейство: пірникозові (Podicipedidae) ... Вікіпедія

Список птахів Греції - Зміст 1 Качині Anatidae 2 Тетерячих Tetraonidae 3 Фазанові Phasianidae ... Вікіпедія

Description de la famille

Les Muscicapidés sont des passereaux de taille petite à moyenne (10 à 20 cm de longueur). Dans un premier temps, ils regroupaient principalement les gobemouches au sens large. Mais les recherches récentes ont montré qu'il fallait leur adjoindre certains taxons appartenant jusqu'alors aux Sylvii. lire la suite

Description identification

En raison de l'agencement de leurs couleurs resplendissantes et de leurs chants mélodieux, les Rossignols à tête rousse figurent vraisemblablement parmi les oiseaux les plus séduisants du continent asiatique. Ces migrateurs de faible distance sont considérés comme monotypiques, les 2 partenaires semblant rigoureusement identiques.
Le mâle est inoubliable, nul autre muscicapidés ne possède de calotte aussi éclatante, de couleur châtain-roux. Les lores noires rejoignent les courbures sombres des côtés du cou. Les parties inférieures ont la même couleur grise que celle des tourterelles, les rectrices gris foncé ont des bases rousses sur les bordures externes de la queue. Le menton et le haut de la poitrine sont soulignés par une bande pectorale blanche qui forme une ligne de démarcation avec la poitrine baveuse grise.
La femelle et assez semblable à la femelle du Rossignol bleu (L. cyane) mais les oreillons sont plus sombres, la gorge est ponctuée de sombre. Les flancs sont plus gris que chamois mais la queue est teinté de roux et non pas de bleu terne.
Apparemment, les immatures ne sont pas décrits.

Noms étrangers

  • Rufous-headed Robin,
  • Ruiseñor cabecirrojo,
  • Rotkopfnachtigall,
  • vörösfejű vörösbegy,
  • Roodkopnachtegaal,
  • Pettirosso testarossiccia,
  • rosthättad näktergal,
  • Rødhettenattergal,
  • slávik hrdzavohlavý,
  • slavík čínský,
  • Shensinattergal,
  • kiinansatakieli,
  • rossinyol cap-roig,
  • słowik rdzawogłowy,
  • rudgalvīte,
  • Червоноголовий соловей,
  • ズ ア カ コ マ ド リ,
  • 棕 头 歌 鸲,
  • 紅 頭 歌 鴝,

Voix chant et cris

  • play
  • pause

Les cris sont des "touiii", des "toc" ou des "sii" qui servent souvent de notes introductives au chant. Le chant principal est absolument remarquable: c'est une série de phrases puissantes, riches et musicales qui sont entrecoupées par de très brèves pauses. Elles ressemblent à des sifflements qui ont une sonorité de flûte, ce qui peut être retranscrit de la façon suivante: "sii. Chulia chulia chulia chulia" ou bien "sii tlu tlu tlu. Wee tuuchuchu". Le chant possède de multiples variantes, il se termine assez souvent par des grincements. Il est délivré à partir du couvert dense, il commence à partir de la mi-journée et se poursuit toute l'après-midi. La période des chants est très courte, de la mi-mai ou de la fin mai jusqu'à la fin de juin, ce qui coïncide avec la nidification.

Habitat

Les Rossignols à tête rousse nichent dans les forêts tempérées de conifères et d'arbres à feuilles caduques. On les trouve également dans les broussailles qui perdent régulièrement leur couverture. Ils apprécient particulièrement les vallées étroites creusées par les rivières entre 2 400 et 2 800 mètres d'altitude. Apparemment à de moyennes altitudes, ils sont remplacés par les Rossignols indiens (Luscinia brunnea).
Ils fréquentent aussi les parcelles arides de conifères formant un mélange savant avec les feuillus, les arbrisseaux, les denses massifs de bambous et les ravins parcourus par des cours d'eau à fort débit. On peut les apercevoir le long des cours d'eaux parsemés de rocailles, les rives des petites rivières dont les berges sont recouvertes d'une riche couche d'herbes ou d'un épais tapis de feuilles. Occasionnellement, on les trouve dans les galeries de bouleaux et de conifères mêlées à des bambous.
La végétation qui occupe les quartiers d'hiver est plus incertaine. Elle est composée souvent de broussailles d'éricacées (bruyères, myrtilles, arbrisseaux), à des altitudes qui culminent aux alentours de 2 000 mètres.

Comportement traits de caractère

On connaît peu d'informations sur les mœurs de cette espèce. Ce rossignol très timide et pratiquement insaisissable vit dans la forêt subalpine pendant la saison estivale et on ne peut le repérer que grâce à ses cris. Sa posture rigide, sa queue extrêmement relevée au-dessus de son corps sont les signes de sa grande vigilance. Il se déplace silencieusement et rapidement, ce qui lui permet d'échapper assez aisément à toute détection. Il se perche sur les branches basses où il se pose à très faible hauteur. au-dessus du sol.

Alimentation mode et régime

Les Rossignols à tête rousse ont un menu assez énigmatique. Probablement, ils consomment des invertébrés, des vers de terre, des larves d'insectes mais aussi des arachnidés. D'après le sondage de leur estomac, ils ingèrent aussi des fragments de plantes et de végétaux.

Reproduction nidification

Les Rossignols à tête rousse se reproduisent du mois de mai au mois d'août. Leur nid est placé jusqu'à 50 centimètres de hauteur sur la fourche moussue d'un petit arbre. Le Handbook des oiseaux du Monde ne fournit aucune autre information. La durée d'incubation et le séjour des jeunes oisillons au nid ne sont pas connus pour l'instant.

Distribution

Les Rossignols à tête rousse nichent dans le centre-est de la Chine (plus particulièrement le sud du Shaanxi et le nord du Sichuan). Le reste de l'année (soit une vaste période qui s'étale d'avril à juillet), ils résident dans le sud-est asiatique. Des rapports les signalent dans les montagnes de la péninsule malaise à leur arrivée au mois de mars. Ces oiseaux sont monotypiques, ils n'ont aucune sous-espèce.

Загальний опис і зоологічна класифікація

Солов'їні відносяться до загону горобцеподібних, сімейству мухоловкових і дроздових. Ці тварини невеликі за розміром: довжина тіла складає всього 16-20 см, а максимальна маса - 25 г. Розмах крил - 24-27 см, хвостові пір'їни подовжені. Забарвлення солов'я звичайного не відрізняється яскравістю фарб, зустрічається колір оперення від світло-коричневого до коричнево-сірого. Крила - темніше боків і черевця, акуратний маленький дзьоб - жовтого відтінку. Явного статевого диморфізму немає, самка і самець східного солов'я, наприклад, майже не відрізняються зовні, їх легко переплутати.Але серед представників всіх інших видів самці мають більш яскраву і ошатну забарвлення.
Ареал солов'їні величезний: майже вся Європа і Західна Азія. Географія подорожей теж обширна - солов'ї зимують в тропіках Африки.

Біологічна систематика

Існує чотирнадцять видів солов'їв.

  1. Золотохвостий соловей (Luscinia chrysaea),
  2. Індійський соловей (Luscinia brunnea),
  3. Синій соловей (Luscinia cyanura),
  4. Червоногрудий соловей (Luscinia hyperythra),
  5. Білобровий соловей (Luscinia indica),
  6. Звичайний або східний соловей (Luscinia luscinia),
  7. Тайванський соловей (Luscinia johnstoniae),
  8. Рюкюйскій соловей (Luscinia komadori),
  9. Соловей-красношейка (Lusciania calliope),
  10. Червоноголовий соловей або рижеголовая зарянка (Luscinia ruficeps),
  11. Варакушка (Luscinia svecica),
  12. Південний або західний соловей (Luscinia megarhynchos),
  13. Черногорлий соловей (Luscinia obscura),
  14. Соловей Давида (Luscinia pectardens).

Поговоримо докладніше про «російських» солов'їв - мешканців території РФ і найближчих регіонів.

Звичайний або східний соловей. Заселяє більшу частину Європи: від Єнісею і Алтая в Сибіру, ​​до Північного Кавказу і Криму на півдні. На заході ареал захоплює Польщу і Прибалтику. Спів цих птахів звучне і мелодійне.
Західний або південний соловей. Є близьким родичем солов'я звичайного. Оперення рудувата, розміри менше, ніж у сусідів зі Сходу. Водяться в Центральній і Південній Європі, на заході України і в Малій Азії.
Соловей-красношейка. Цей птах розміром не більше горобця. Цікава деталь зовнішності самців - пляма яскраво-червоного оперення на горлі. Вокальні дані не поступаються співочого таланту східного солов'я. Часто вокализация солов'я-красношейки починається зі звуконаслідування голосам інших птахів, його спів - виразне і звучне, але триває недовго.
Представники виду живуть на Далекому Сході і в Сибіру, ​​на зиму відлітають до Індії, Китай і Південно-Східну Азію.
Синій соловей. Відрізняється забарвленням: голова, спинка і крила у самців - сизо-блакитного кольору. Гніздуються на Далекому Сході, в Східному Сибіру, ​​Китаї, Кореї та Японії. Пісня синіх солов'їв красива і невибаглива, складається з різних по тривалості і висоті свистів.
Варакушка. Російська версія назви птиці сталася від характерного звуку «Барак-Барак», який повторюється в її співі. Латинське найменування Luscinia svecica перекладається як «шведський соловей» в честь першовідкривача виду К. Ліннея.
Варакушка живе на всій території Росії, в Північній Європі і Північній Азії. У нього яскраве оперення. Горло самців прикрашає різнокольоровий візерунок: блакитне пляма з яскраво-рудим або білим центром. Нижче на грудях розташовані чорна і коричнева дуги в формі намиста.
Як багато солов'їні, варакушкі вміють імітувати спів інших птахів. Їх власна мелодія насичена швидким щебетанням, свистом і клацанням.

Варакушка (Luscinia svecica). Автор фото: Svetlana Golovanova

Місцеперебування, розмноження, сезонні міграції

Місця гніздування соловейка - чагарникові рослини в низинах, заплавах річок, на узліссях лісів. Воліють густу рослинність, тінисті затишні сади, занедбані дачні ділянки. Солов'ї влаштовують гнізда на землі в заростях трави або коріння чагарника, рідко - на нижніх гілках, якщо весна видалася волога з пізнім паводком. Гніздо нагадує формою чашу, іноді з навісом, будується з усіх доступних матеріалів: опалого листя, тонких гілок, соломи. Майбутні батьки ретельно вистилають гніздо зсередини клаптиками вовни тварин і маскують його в густій ​​траві. Як правило, простір навколо виявляється покрито залишками «будматеріалів». При цьому солов'ї не так полохливі, як, наприклад, їх близькі родичі зарянки. У пошуках їжі солов'їні пересуваються по землі з гідністю, обачно спостерігають за навколишнім простором, роблять довгі стрибки. До них можна підійти досить близько, особливо коли соловей співає. Орнітологи впевнені - в цей момент птах не помітить сторонній звук.

Солов'ї діляться на перелітних і осілих.Осілий спосіб життя ведуть солов'їні жарких країн, яким не потрібно летіти на південь зі зміною сезону. Вони можуть прогодуватися на батьківщині. Перелітні солов'ї населяють Європу, а також Західну і Північну Азію. Ці птахи вирушають зимувати в Індію, Китай, Японію, Корею, Індонезію, долають величезні відстані, щоб дістатися до відповідних кліматичних зон. Перелітні солов'ї повертаються з зимівлі до середини квітня. Спочатку прилітають самці, шукають місце гніздування, чекають повернення самок. Їх пісні в цей період можна почути тільки по ночах. Але з початком шлюбного сезону все змінюється: солов'ї залучають співом партнерку, їх багатоголосий хор звучить вдень і вночі. Вважається, що самки співають гірше. Увага самця вони привертають неголосним посвистом, скачуть по землі і гілках. Солов'їний «флірт» у виконанні самців виглядає своєрідною жестикуляцією. Вони розпускають хвости, вигинають спинки, опустивши пір'я, і ​​всіляко красуються перед подругами.

Коли медовий місяць закінчився і пара сформована, пісні помітно вщухають. Перш за все вокализация потрібна для залучення партнера. У червні самка відкладає від 4 до 6 яєць. Насиджування займається тільки мати, самець добуває їй їжу. Через два тижні з'являються пташенята, їх годують обоє батьків. Буквально через кілька днів слетков розосереджуються навколо гнізда, але залишаються під наглядом дорослих. Природні вороги солов'їв в природі - це змії і хижі птахи. Пара піклується про потомство від двох тижнів до місяця. До початку осені солов'ї збираються на південь. Зимувати відлітають поодинці, зазвичай вночі.

Соловей звичайний годує пташенят

Раціон і тривалість життя

У дикій природі солов'ї живуть 8-10 років, в окремих випадках - 12. Незважаючи на широке поширення, соловей звичайний - не сама численна популяція і відноситься до комерційно загрозливих видів. Соловйов відловлюють для колекцій і домашнього утримання. Ця варварська тенденція до сих пір існує. А в деяких розвинених країнах Європи і Азії їх навіть вживають в їжу.

Солов'ї харчуються комахами, але в цілому ці птахи всеїдні. Основу раціону складають:

  • жуки, гусениці, слимаки, павуки, наземні молюски, черви, яйця мурашок,
  • ягоди, насіння рослин,
  • горіхи.

Солов'їні корисні в сільському господарстві. Вони знищують величезну кількість шкідливих комах, які завдають шкоди врожаю і екосистемі лісів.

Соловей з комахою в дзьобі Автор фото: Big Al Strood

Солов'їні Східної Азії і Індомалайской зони

Золотохвостий соловей. Проживає в Індомалайском регіоні: Індії, Непалі, М'янмі, Пакистані, Бутані, Тибеті, Таїланді, В'єтнамі. Улюблені місця гніздування - лісиста місцевість.

Індійський соловей. Як випливає з назви, батьківщина цих птахів - Індія. Також індійські солов'ї мешкають в декількох країнах Азії. Зовнішність у «індійців» запам'ятовується, оперення яскраве, до пари навколишньої природи. Хвіст, крила і голова - синього забарвлення, груди і черевце - жовті, великі очі. Вокалізація цих птахів приємна для людського слуху, але мелодії прості і невигадливі.

червоногрудий соловей. Розмноження цього виду відбувається в кінці весни в Непалі. Ареал включає Китай, Індію та Бангладеш. Забарвлення цього птаха яскравий, як у багатьох інших тварин тропічних лісів. Помаранчева грудка оттеняется насичено-синім оперенням спини, голови і крил. Пташка з ошатним примітним виглядом - зовсім не велика за розміром, довжина тіла складає всього лише 12-13 см, а максимальна маса - 16 г.

білобровий соловей. Це ще один представник Індомалайского регіону. Відрізняється характерною особливістю забарвлення голови: від дзьоба над очима йдуть дві білі смуги, що нагадують надбрівні дуги. Оперення грудей і черевця - неяскраве, буро-жовтого відтінку, крила, голова та хвіст - сині.

Рюкюйскій соловей. Отримав свою назву від архіпелагу Рюкю (Лікейського о-ва в Східно-Китайському морі). Місцеперебування цього ендемічного виду - Японія.Рюкюйскіе солов'ї оселяються в тропічних широколистяних лісах, неподалік від джерел води. Відносяться до переліку особливо охоронюваних птахів Японії, оскільки через господарської діяльності людини природне середовище проживання цих тварин знищується.

Зовнішність рюкюйского солов'я - яскрава і запам'ятовується: помаранчеві крила, спина і верх голови, від дзьоба до грудей - фіолетове або чорне оперення, живіт - сизий.

Рюкюйскій соловей (Черногорлая зарянка) в лісі. Автор фото: jonus weng

Черногорлий соловей. Це один з найбільш таємничих і маловивчених видів солов'їні. Довгий час вченим було мало що відомо про спосіб життя і чисельності популяції цих птахів, хоча вперше представники виду були внесені в зоологічну класифікацію в 1886 році. Їх виявили в північно-західних провінціях Китаю. У 2011-2012 рр. китайсько-шведська команда орнітологів почала експедицію по вивченню виду, яка увінчалася успіхом.

Черногорлий соловей живе в гірських бамбукових лісах. Це потайливі птиці, виявити яких допомагає тільки їх вокализация. Як багато родичі, черногорлие солов'ї вміють наслідувати голоси інших птахів. У самців - розкішне чорне оперення верхньої частини тіла (груди, дзьоб, голова, спина, хвіст) і світло-сіре черевце. Забарвлення самок набагато скромніше, вони - світло-коричневі з сіруватим черевцем і горлом.

соловей Давида. Проживає в горах Китаю. Найчастіше можна зустріти в провінції Сичуань. Природне середовище проживання цих птахів зараз знищується промислової діяльністю людства. Найбільш близькі види - синій соловей і соловей-красношейка.

Як багато азіатських солов'їні, ці птахи мають красивим строкатим оперенням: синьо-фіолетова голова і спинка, вогненно-руде горло, світле черевце.

Спів солов'я

Самим прославленим співаком серед солов'їв вважається соловей східний або звичайний. У Росії його мелодію чув кожен. Солов'їний спів здавна надихало людей. У народній творчості і авторських творах цей образ став синонімом краси, юності і романтики. Що ж відрізняється спів солов'я від вокалізації інших птахів?
В першу чергу, складність, урочистість і виразність мелодії. Малюнок і характер вокалізації залежить від місцевості: всюди свої традиції виконавського мистецтва, як і у людей. Солов'ї вчаться один у одного! Вони прекрасно підхоплюють мотив, вміють наслідувати голоси інших птахів. Часто співають хором, підлаштовуються один під одного і видали чують спів сусідів. У підсумку загальна пісня охоплює велику територію. Найдосвідченіші співаки задають тон іншим. Їх вокализация особливо цінується дослідниками і орнітологами-любителями. Самці старшого віку не люблять співати і селитися поруч з іншими солов'ями. Вони оберігають своє усамітнення, займають великі території, рідко вступають в сутички з сусідами. Весняними ночами їх пісня звучить першої, в тиші, поки інші птахи ще мовчать. Манера виконання розмірене, з паузами, мелодія складна, глибина і чистота звуку вражають слухачів. Саме у таких досвідчених і талановитих співаків вчиться молодняк.
Фахівці виділяють в вокалізації солов'їв різні типи звуків: гуркіт (трелі), дудки (серія свистів), позивкі, тріск і клацання. Є у них і сигнал тривоги, який схожий на неспокійний хропіння. Доглядаючи за пташенятами, солов'ї видають звук, що нагадує «тактактрі».
ЦЕ ЦІКАВО! Сталий вираз «курський соловей» означає в російській традиції комплімент власникові красивого голосу, талановитому співакові. Іноді це вимовляють з іронією в значенні «балакун» або «базікало». Соловей - символ Курська, в місті є тематичний музей. Багато конкурси та змагання отримали назви на честь курського солов'я. Вважається, що спів цього птаха відрізняється багатством і складністю виконання (до 24 колін).
Пропонуємо послухати вокализацию солов'я.

Солов'ї в домашніх умовах

У XIX столітті в царській Росії з'явилася мода на домашнє утримання солов'їв.Птахів відловлювали відразу після прильоту з зимівлі. Процес одомашнення не завжди проходив гладко. Величезна кількість солов'їв просто гинуло від неправильного догляду, стресу або травм, отриманих під час затримання і транспортування. Однак жорстокий промисел процвітав, поки залишався попит. В результаті чисельність популяції скоротилася, і пішов офіційну заборону на вилов солов'їв.
На жаль, до сих пір залишаються люди, які вважають за краще посадити тварину в клітку і насолоджуватися солов'їної піснею наживо, а не в запису або на природі. Потрібно пам'ятати, що дика птиця ніколи не буде в неволі щасливою і стовідсотково здорової. Такий вчинок - етично неприйнятний вибір. Заведіть кішку, собаку чи папугу - будь-яка тварина, для якого житло людини - природне середовище проживання.
Якщо ж у вас з'явився соловей, пам'ятайте: їх домашнє утримання вимагає ретельного підходу. Солов'єві необхідно багато місця. Клітка повинна бути просторою (підстава - як мінімум 60 на 30 см). Але краще взагалі не садити птицю в клітину, багато хто радить вільне зміст. Птахи ходять по підлозі, періодично вспархівая. Вони прив'язуються до господаря і можуть почати ходити за ним по п'ятах, тому потрібно бути уважним, щоб не наступити на вихованця. Для двох солов'їв обсяг клітини повинен становити не менше кубічного метра. А взагалі, чим більше вільного простору, тим краще.
У спеціалізованій літературі часто згадуються клітини з м'якою стелею, але солов'ї НЕ злітають різко і вертикально вгору. На практиці ця обережність себе не виправдовує. Необхідно уникати протягів, уважно ставитися до раціону птиці, вночі - закривати клітку від електричного світла щільною тканиною.
Одна з ключових складнощів домашнього утримання солов'їв - підібрати правильний склад корму з усіма потрібними інгредієнтами. Спеціальні корми для комахоїдних птахів не підійдуть в якості «основної страви». Їх можна використовувати тільки як підгодівлю. Солов'ї з великим апетитом ласують борошняними хробаками, люблять бузину. На зиму необхідно заготовлювати її в сушеному вигляді, а потім розпарювати в гарячій воді. Можна запропонувати солодке яблуко в дрібних часточках. Вода повинна бути свіжою, кімнатної температури.
Вологий корм можна зробити з наступних продуктів:

  • знежирений сир,
  • кукурудзяна крупа,
  • варена яловичина,
  • варене куряче яйце,
  • кісткове борошно,
  • терта морква,
  • сухофрукти (чорнослив, родзинки),
  • дрібно подрібнена яєчна шкаралупа,
  • трохи цукру і солі.

У вологий корм додають активоване вугілля, глюконат кальцію, полівітаміни.
З розумною обережністю і урахуванням клімату можна поставити солов'ям невелику купальню, вони люблять водні процедури.

Соловей звичайний купається

Образ солов'я в мистецтві

«Солов'ї, солов'ї, щоб не збудили солдатів, нехай солдати трохи посплять. »
«У гаю співав соловейко, там, далеко, пісеньку про щастя і про любов. »
«Соловей мій, соловей, голосистий соловей. »
У творах художньої культури образ солов'я тісно пов'язаний з темами любові і природи. Солов'їна пісня прекрасно вписується в художні образи природи, романтичних зустрічей, пасторальної ідилії. Згадки про солов'я зустрічаються і в усній народній творчості: в билинах, піснях, переказах, приказках. Найчастіше це символ любові, радості, краси і життєвої енергії, любовна лірика в тій чи іншій формі.

Синій соловей в лісі

Цікаві факти

А чи знаєте ви, що:

  • солов'ї можуть розвивати швидкість до 50 км / ч,
  • 18 квітня 1911 американський вчений Дж. Хелффрідж відкрив астероїд і назвав його Luscinia - Соловей,
  • на Стародавньому Сході вважалося - соловей здатний притягувати своєю піснею удачу і примножувати матеріальний добробут людини,
  • найдавніші останки предків сучасної солов'я знайдені в Угорщині, їх вік - 12 мільйонів років.
  • спів солов'я - частина ритуалу залицяння в шлюбний період.

Pin
Send
Share
Send
Send